Гидроизоляция душевого трапа

Душовий трап для підлоги - дуже зручне, практичне та естетичне рішення, тому що виконується з тієї ж плитки, що й облицювання ванної кімнати. Його встановлюють із мінімальним ухилом без порогів на відміну від традиційних готових акрилових піддонів, ухил у бік зливу потрібен лише 2%. Таке рішення займає невелику площу, добре вписується у сучасні інтер'єри та візуально розширює простір ванної кімнати. Також при правильно підібраній і виконаній гідроізоляції це рішення більш надійне і практично не вимагає догляду.

Спочатку розглянемо, які види трапів бувають. Як правило, це два класичні варіанти. Перший – з установкою у центральній частині для зливу, і тоді ухил виконується до центру у вигляді конверта. Другий варіант - лінійний трап, який, зазвичай, встановлюється біля стіни з ухилом в один бік.

Визначилися з трапом, який нам підходить, встановили його за інструкцією - і далі переходимо до відповідальної операції - вибору та виконання гідроізоляції. І тут потрібно підійти ґрунтовно, тому що ця ділянка постійно піддається впливу води та пішохідному навантаженню на невеликій ділянці. Також потрібно враховувати, що вода змішується з милом і виходить лужний розчин, який може роз'їдати мінеральні або стійкі до лугів акрилові поверхні. Тому більшість використовуваних гідроізоляцій не підходять для цього, для вибору уважно читаємо карту.

Наприклад, візьмемо європейську класифікацію за вимогами до гідроізоляцій:

W0-I (low) – місця з низьким водним навантаженням (стіни ззовні душа, підлоги в гостьових санвузлах, кухні);

W1-I (moderate) – місця з помірним водним навантаженням (стіна над умивальником, стіни над ванною, підлога поза душової);

W2-I (high) – місця з високим водним навантаженням (стіни в душовій, великі кухні, стіни та підлоги у спортивних залах, підлоги з душовими трапами);

W3-I (very high) – місця з дуже високим навантаженням, підлога з душовими трапами у спортзалах, підлога навколо басейну, пральні, пивоварні, басейни, СПА.

Якщо підбирати матеріал для гідроізоляції трапу на приватних об'єктах (не місць громадських користувань), то підійде гідроізоляція, яка відповідає класу не нижче W2-I. Якщо місця громадського користування, то бажано клас відповідності W3-I.

Розглянемо ще одну важливу частину гідроізоляції душового трапу, а саме - зовнішню частину душового трапу. Деякі душові трапи поставляються вже з мембранною гідроізоляцією навколо нього, яка зроблена в заводських умовах, і таке з'єднання дуже надійне. Залишиться лише підібрати гідроізоляцію на площу душового піддону. Одним із надійних варіантів є також придбання гідроізоляційної мембрани для цього. Зазвичай, такі мембрани не бувають класу нижче W2-I. Основна мембрана укладається на цементний клей класу не нижче за С2, а стик з'єднання мембрани душового трапу та основної мембрани з'єднується водостійким гібридним клеєм.

Є душові трапи, які йдуть у комплекті з мембраною, що не припаяна до трапу, але в комплекті йде гібридний клей для з'єднання даного вузла. Дешевші моделі трапів не передбачають у комплекті ні ізоляцію, ні гібридний клей, тому потрібно самому подбати про надійну герметизацію даної ділянки. Для цього потрібно взяти гідроізоляцію, яка має адгезію до металу чи пластику (залежно від матеріалу трапу). Або, якщо використовувати мембрану як гідроізоляцію, то придбати окремо водостійкий гібридний клей.

Також приділяємо увагу ізоляції стику стіни та підлоги, там використовуємо гідроізоляційні стрічки, а на внутрішні та зовнішні кути – готові гідроізоляційні елементи.

Після виконання гідроізоляції можна перейти до облицювання плиткою. Клей для даного завдання береться класу не нижче С2, для стіни – тиксотропний, для підлоги бажано клей, який можна використовувати в напіврідкому стані, для якіснішого безпустотного заповнення ним під плиткою. Місця з'єднання стіни з підлогою, а також внутрішні кути герметизується еластичним герметиком, а міжплиткові шви щільно заповнюються епоксидною або цементною фугою. Епоксидні затирання більш водостійкі, ніж цементні, але не замінюють гідроізоляцію!

Таблиця із застосування гідроізоляції залежно від умов експлуатації та виду приміщень